BMW 530 2004

отзывов об этом авто хватает по сети.хочу отметить мотор. Намой взгляд в Е60 первых выпусков, с мотором M54B30 с чугунными гильзами наиболее удачные. Управляемость на высоте, но у б/у авто многое зависит от обслуживания ходовой и качества запчастей. Только Original BMW или Limferder, иначе выкинутые деньги!

530, М54 мотор. Ну что сказать? Езжу 6 лет. Машина сказка. Брал не убитую, переплачивал при покупке. Но нисколько не жалею, глядя как другие мучаются постоянно. У меня 2 раза в год заезд на сервис для смены резины, заодно делают диагностику, меняют что "подошло" и все. Машин было много... но эта первая, которая и через 6 лет после покупки не надоела

машина бомба, за два года владением минусов не обнаружено!!!!! минус один, сильно цены на них упали!

Машина супер!!! Одно удовольствие от вождения!! Взрывная динамика. Машина легенда!

Чудовий автомобіль за умови вчасного і кваліфікованого обслуговування.Занедбані, биті машини краще не розглядати для покупки. Не той випадок коли можна "підняти з колін" за недорого. Тільки бездоганний технічний стан та максимально можлива комплектація може дати всю повноту відчуття задоволення від керування BMW.

Машина хороша, в міру надійна, якщо відразу вкласти кошти в авто і довести до ідеалу, наступні 5 років тільки т/о. 3.0 дизель дорестайл- мотор мільйонник, проблем не доставляє, але підвіска слабенька для наших доріг. Пічка зимою повний нуль. Але динаміка і керованість на рівні. Авто швидше можна віднести до твердих, ямки чути добре, але це компенсується керованістю, Можу рекомендувати до покупки, але за умови що є кошти на обслуговування, адже малишка любить хороше масло, якісний дизель і фірмові фільтри.

Очень комфортная и в тоже время спортивная машина. Не дорогая в обслуживание и очень надежная когда обслужена.

Гіршої машини і ворогові не побажаєш. Це справжня заноза, суцільний геморой. За 4 роки користування вложено тисячі доларів і все в пусту — це авто нереально довести до ладу. Кожного місяця мусить вилізти якась болячка. По всій області автомеханіки на СТО знали мене в обличчя, з деякими стали настільки близькі що ходимо один до одного в гості. У багажнику завжди возились 3 ящики з інструментами, тому я не знав чи без проблем повернуся додому. Спитаєте чому я стільки мучився? Тому що це була пацаняча мрія, я її любив ще до того як купив. І все-таки я здався. Відбило і любов, і бажання володіти цією грошовижималкою. За 4 роки немає такого місяця, щоб я не заїжджав на сто або закочував рукави й сам щось робив. Я ненавиджу цю модель і мені шкода тих запеклих воїнів-фанатиків, які несуть на собі цю ношу "терпіли", які мають надію що ще сьогодні зроблять і дальше так не буде ломитись.