SEAT Inca 1998

Взяв ніби стареньке авто, а воно їздить і їздить, перевозить і перевозить різні вантажі, пасажирів. В нього влазить все, що завгодно! Пального ніби й не треба йому. Дуже радий, що взяв інку. Вибирав спочатку кенго, але з 5-х спробуваних ні одне не їхало по-людськи, ніби ти окремо, педалі окремо, а машина сама по собі. А сів в інку, вона як інжекторна динамічна, слухняна і така зібрана, компактна і в той же час вмістима, більше, ніж кенго, партнер, комбо. В ній відчувіається фольксвагенська впевненість, надіність, грунтовність. В обслуговуванні як гольф, проста, та й запчастини гольфовські, пасатовські їй підходять. Вона ж бо по факту й є фольксваген, кадді-2. І це зовсім не те що кадді-3, який вже дорогий в обслуговуванні. Взагалі, це дуже вдала модель й шкода, що більше не випускається, як гольф-2. Їздить в будь-яку погоду, по будь-який дорозі, Сніг, лід, вона дуже стійка, впевнено тримає трасу, круті повороти та все інше. І без ніяких компьютерів, ABS, ASC і що там ще... Заводиться з "півоберту" при мінус 20 (звичайно, при доброму акумуляторі). Мінусів ніби й немає. Хіба що замки дверей. Там якась тяга при морозі може запотіти і примерзнути і ручка двері ходить вхолосту. При прогріванні авто - починає працювати. Зранку відкриєш - заводиш, грієш, але не захлопуй зразу дверцю, поки зчищаєш сніг з авта, потім сідаєш, їдеш, поки приїдеш на місце - вже прогріється. Та, гріється дизель досить довго.