Прабатьком Mitsubishi 3000 GT був представлений в 1989 році на Токійському автосалоні концепт-кар Mitsubishi НSX. У 1990 році автомобіль став випускатися серійно в модифікаціях з кузовом купе і кабріолет. В Європі він продавався під назвою Mitsubishi 3000 GT, на внутрішньому ринку Японії був представлений як Mitsubishi GTO, в сполучених штатах Америки - Dodge Stealth.
У 1993 році відбулося перше оновлення автомобілів цього сімейства. Замість висувних передніх фар Mitsubishi, отримав нерухомі здвоєні фари, закриті пластиковим ковпаком. Крім того, повнопривідні версії автомобілів стали комплектуватися тільки 6-ступінчастою механічною коробкою передач німецької фірми Getrag.
У 1995 році дебютувала найрідкісніша модифікація моделі 3000GT Spyder з жорстким верхом. Другий рестайлінг, який ніс в основному косметичний характер, трапився в 1996 році. Тоді ж у зв'язку з низькою рентабельністю виробництва був знятий з конвеєра Dodge Stealth. Базова 166-сильна версія тепер стала прерогативою Mitsubishi. Виробництво 3000GT закінчилося в 1999 році. Японський варіант GTO з трохи зміненим екстер'єром випускали до 2001 року. Конкуренти: Honda NSX, Mazda RX-7, Nissan 300ZX, Skyline GT-R, Subaru SVX и Toyota Supra.
3000GT можна назвати не тільки повнопривідним, а й повнокерованим - задні колеса «довертають» в повороті на швидкості понад 80 км/год на кут до півтора градуса. Але це ще не все. В автомобіля - так звана активна аеродинаміка. На оббивці центрального тунелю є перемикач, за допомогою якого опускається передній фартух-спойлер і збільшується кут атаки заднього антикрила. Це відбувається як в примусовому, так і в автоматичному режимі - після того, як швидкість досягне 80 км/год. Систему Active Aero можна відключити, якщо, наприклад, їдеш по нерівній дорозі.
Висота машини - 1285 мм. Довгі двері відчиняються несподівано легко і гостинно. Салон виявляється набагато просторішим, ніж можна було припустити споглядаючи на таке низьке купе з боку. Водійське крісло можна рухати вперед-назад і піднімати-опускати за допомогою електроприводу, керованого важелем на подушці збоку. Спинка нахиляється звичайної рукояткою, регулювання здійснюється дискретно. Сидіння зі шкіряної оббивки мають гарну бічну підтримку і налаштовуються за допомогою важеля. Рульова колонка регулюється. Шкіряне кермо добре утримується у руках і не загороджує прилади. Внутрішні дверні панелі, виготовлено з добротного м'якого пластику. Форма консолі відповідає спортивному духу машини. Заднє сидіння - тільки для людей невисокого зросту. Багажне відділення автомобіля вміщує 160 літрів багажу.
Дизайн за нинішніми мірками не виглядає нарочито агресивним, немає і прямого запозичення. У своїх кращих традиціях японці взяли за основу екстер'єрні елементи, здається, від усієї плеяди європейських суперкарів того часу, видавши на-гора свій ремікс.
У базову комплектацію входив: кондиціонер, круїз-контроль, тахометр, регулювання керма по висоті, касетний плеєр, центральний замок, АBS, водійська подушка безпеки, електропровід дзеркал.
До додаткової комплектації входили такі опції: підігрів передніх сидінь, шкіряна оббивка керма, люк, протитуманні фари. Ізюминкою Mitsubishi 3000 GT була опціональна підвіска з підрулюючими задніми колесами. Система називається 4 Wheel Steering. Варто також згадати вентильовані гальмівні диски на всіх колесах, жорсткі скоби спортивного типу та литі колісні диски.
Передньопривідні версії автомобілів (base, SL) комплектувались безнаддувним двигуном V6, об'ємом 3 літри - з двома клапанами на циліндр він розвивав 163 к.с., а в 24-клапанному варіанті потужність зростала до 222 к.с. На повнопривідних версіях (VR-4), які до того ж були і повнокерованим, ставилися 24-клапанні двигуни, укомплектовані двома турбокомпресорами та інтеркулерами, потужністю 282 к.с. і тяговим зусиллям в 407 Н.М. В американському виконанні турбований V6 видавав 300 і 320 кінських сил.