Навіщо потрібні задні амортизатори з регулюванням жорсткості

Жорсткість задніх амортизаторів — це характеристика, що чисельно виражає опір демпфера стисканню чи розтягуванню. Вона вимірюється у одиницях сили на одиницю переміщення (Н/мм). Чим вище цифрове значення, тим менше хід штока і менше переміщення відбувається під час проїзду нерівностей. Параметр безпосередньо впливає на такі характеристики авто:

• Керованість. Жорсткі компоненти забезпечують кращий зворотний від дороги, автомобіль точніше реагує на поворот керма. Сильно підвищена жорсткість може призвести до втрати зчеплення та занесення.
• Комфорт поїздки. М'які пристрої краще гасять нерівності, під час руху менше трясе. Однак надмірна м'якість призводить до сильних розгойдувань кузова.
• Знос та ресурс підвіски. Жорсткі пристрої швидше виходять із ладу. М'які працюють довше, але можуть стати причиною швидкого зношування інших деталей підвіски.
• Динаміка розгону та гальмування. Жорстка підвіска краще тримає автомобіль, скорочуючи просідання під час розгону та гальмуванню.

При жорсткості компонентів 50 Н/мм автомобіль добре контролюватиметься, але сильні удари до нерівностей будуть відчутні. При значенні 150 Н/мм рух стане плавнішим, але точність кермового управління знизиться. Оптимальний діапазон більшості транспортних засобів — 80–120 Н/мм.

Демпфери з регулюванням жорсткості

Пристрої з регульованою жорсткістю — це задні амортизатори, які дозволяють змінювати установки залежно від умов руху автомобіля. Водій може вибирати потрібний режим роботи підвіски — м'який для комфортного руху нерівними дорогами або жорсткіший, що забезпечує кращу керованість та курсову стійкість під час спортивної поїздки. Зазвичай пристрої мають кілька попередньо встановлених режимів з різним рівнем демпфування.

Як налаштовуються демпфери

Налаштування здійснюється за рахунок зміни в'язкості мастила всередині робочого циліндра. Для цього використовуються різні технічні рішення:

1. застосування мастил різного складу та в'язкості, що перемикаються за допомогою клапанів;
2. додавання спеціальних присадок та поділ мастила на відсіки перегородками;
3. зміна об'єму рідини в амортизаторі з регулюванням ходу поршня;
4. електронне керування потоками мастила за допомогою пропорційних клапанів;
5. використання складних алгоритмів в електронних системах, що змінюють в'язкість, залежно від швидкості, навантаження та інших параметрів.

Ручне регулювання може здійснюватись перемикачем у салоні, дозволяючи вибрати режим «Комфорт», «Спорт» або проміжний. Електронна не вимагає втручання водія та працює автоматично для підстроювання під поточні умови руху.

Теги:

Поради автомобілістам

показать все скрыть