Огляд тест-драйву: Daihatsu Charade
Супер компактний автомобіль Daihatsu Charade розроблений та виготовлений японською компанією Daihatsu. Від самого початку він розроблявся як заміна вже існуючій моделі Consorte. Представлений він був ще у далекому 1977 році. На той момент цей компактний п’ятидверий хетчбек отримав досить хороше оснащення, включаючи систему повного приводу та трициліндровий двигун на 38 кВт потужності. Як не дивно, але Daihatsu Charade дуже швидко став бестселером в Японії, що дозволило компанії-виробнику задуматись і про представлення свого творіння на світовому авто ринку. У 1979 році цей хетчбек став автомобілем року. І вже у 1982 році, після незначного редизайну, з’явились оновлені моделі з квадратними передніми фарами. У березні 1983 році виходить наступне покоління, доступне у версіях як на три, так і на п’ять дверей. Це ж покоління отримало два різних варіанта 1.0-літрового трициліндрового двигуна перших моделей. Різниця полягала у тому, що двигуни топових моделей Daihatsu Charade Turbo і DeTomaso мали турбонаддув, що збільшувало їх потужність до 50 кВт. Друге покоління хетчбеку також отримало кращу підвіску, ширші стабілізатори поперечної стійкості та покращені литі диски коліс. П’ятьма роками пізніше, а саме у 1987 році, було випущено третє покоління автомобіля. Автомобіль можна було обрати або з вже знайомим 1.0-літровим двигуном, або з 1.3-літровим чотирициліндровим силовим агрегатом. Вперше з моменту своєї появи, Daihatsu Charade отримав повністю незалежні передню та задню підвіски. Тип кузова не змінився і як і раніше випускався у три та п’ятидверній версіях. Але автомобілі третього покоління переважали своїх попередників за розміром. У 1994 році була представлена версія седан з новим 1.5-літровим двигуном та системою повного приводу в якості опції. Під кінець 1990-х випуск Daihatsu Charade було припинено, але починаючи з 2003 року його можна зустріти під іншою назвою Daihatsu Mira. Цього разу він націлився на вищий сегмент авторинку, ніж раніше. Дана версія випускалась з 1.0-літровим чотирициліндровим двигуном. Але і її випуск було припинено, поклавши таким чином кінець існуванню хетчбека Daihatsu Charade. На даний момент цей автомобіль можна знайти здебільшого на вторинному ринку, але зважаючи на виключну якість збірки та ставлення японських майстрів до своїх творінь, більшість моделей знаходяться у вкрай хорошому стані.
Враження від їзди
Усі автомобілі, починаючи з другого покоління, пропонували на диво хорошу їзду. Рухи автомобіля були дуже виваженими. Контроль зберігався навіть на дуже звивистих ділянках шляху. Звісно, з великими вибоїнами такому компактному автомобілю впоратись було складно. Що стосується динаміки ходу або швидкості, то хетчбек Daihatsu Charade нічим особливо не відрізнявся від інших транспортних засобів з такою вартістю. Через тонку обшивку салону та незначну шумоізоляцію, впродовж подорожі, відчувається шум вітру та дороги. Але від автомобіля з такою вартістю цього слід було очікувати. Керувати автомобілем легко, але при різкому входженні у повороти, стає помітним крен корпусу. Моделі, які з’являлись після 2003 року, отримали кращі шини Bridgestone, що покращило зчеплення та стабільність ходу. А ось управління так і залишилось слабкою стороною Daihatsu Charade. Навіть незважаючи на те, що хетчбек має малу вагу і дуже легкий в управлінні, йому бракує зворотного зв’язку. Між тим, тих водіїв, які шукають компактний, практичний транспортний засіб, цей аспект не надто розчарує. Сильною стороною цього компактного хетчбеку є пробіг. Запропоновані двигуни є енергійними і в той же час економічними. Цей автомобіль відмінно підходить для їзди у місті з його напруженим трафіком та обмеженими майданчиками для паркування.
Інтер’єр
В плані місткості хетчбек Charade нічим не поступається іншим компактним автомобілям, оскільки у його салоні можуть розміститись четверо дорослих. Сидіння є досить комфортними. Елементи управління та прилади відповідають загальному стриманому стилю. Приладова панель оббита темним пластиком, який можна охарактеризувати лише як практичний. Об’єм багажного відділення складає 157 літрів, що дозволить Вам розмістити у ньому дві валізи та сумку. Для зберігання особистих речей, у салоні передбачено наявність декількох місць, включаючи кишені для карт та відсіки для всілякого дріб’язку. Двері відкриваються широко, тому сісти в автомобіль або вийти з нього не проблема. У тридверній версії процес посадки на задні сидіння трохи ускладнюється, але нічого надміру складно пасажирів не очікує, варто бути лише трохи уважнішими.
Базова комплектація
Зважаючи на те, що Daihatsu Charade завжди був бюджетним автомобілем, він просто не міг мати великий перелік базового обладнання. Старшим моделям бракує деяких функцій безпеки та елементів оснащення, які присутні у моделях 2003 року. Наприклад, Ви не знайдете подвійних подушок безпеки, брусів захисту від бокового зіткнення або натяжителів передніх пасків безпеки. Натомість рульова колонка більш сучасних моделей могла складатись у випадку лобового зіткнення, щоб не травмувати водія або переднього пасажира. Потенційний покупець також отримував двері з самоблокуванням, які автоматично зачинялись, якщо автомобіль рушав та відкривались у разі аварії. Хетчбек Daihatsu Charade отримав задні барабанні гальма, які у переважній більшості випадків спрацьовували добре. Під кінець свого випуску, автомобілі отримали передні бугелі, склоочисники, які повертаються на своїх осях та шарніри капота. У салоні останніх моделей з’явились і CD-програвачі, які виконували усі покладені на них завдання, але надмірної якості звучання не пропонували.
Під капотом
Незважаючи на розмір і вкрай дивну назву, Daihatsu Charade - це досить таки компетентний автомобіль. Так як автомобіль має компактний розмір та малу вагу, то у його 1.0-літрового трициліндрового двигуна не було проблем із подачею потужності. Більш ранні версії двигуна були спроможні демонструвати 72 ньютон-метрів крутного моменту та 38 кВт потужності. Версії, які з’явились пізніше і мали чотирициліндрові двигуни, були більш потужними навіть у поєднанні з чотириступінчастою автоматичною коробкою передач. Вони демонстрували 89 ньютон-метрів крутного моменту та 40.5 кВт потужності. Моделі вищої комплектації мали двигун з турбонаддувом. Автомобілі, оснащені цими двигунами, легко досягали крейсерської швидкості при потраплянні на відкрите шосе. Натомість, моделі з більш ранніми версіями двигунів, мали проблеми у цьому аспекті. Третє покоління автомобіля отримало новий 1.3-літровий двигун. Пару усім двигунам складала або п’ятиступінчаста механічна, або чотириступінчаста автоматична коробка передач.
