Огляд тест-драйву: Mitsubishi L300
Мінівен Mitsubishi L300 на ринку вже давно. Доступний L300 і у конфігурації три або восьмимісного фургону. Від початку за його потужність відповідали 1.6-літровий двигун та чотириступінчаста механічна коробка передач. У 1982 році у версії Delux його замінив 1.8-літровий силовий агрегат. Чотириступінчаста коробка поступилась місцем п’ятиступінчастій. За бажанням фургон можна було замовити з задніми вікнами. У 1983 році була представлена повнопривідна версія. У її салоні могли розміститись семеро пасажирів. Оновлення, які відбулись у 1984 році, стосувались появи 2.0-літрового двигуна. Друге покоління мінівену побачило світ у 1986 році. Моделі мали більш обтічну форму та монохромну конструкцію кузова. Додались деякі елементи безпеки. Пасажирські фургони стали називатись Star Wagon, а вантажні – Express. Ніяких особливих змін не відбувалось до 1990 року, в якому був представлений безнаддувний дизельний двигун. Третє і останнє покоління фургону Mitsubishi L300 Star Wagon з’явилось у 1994 році. Зовнішність моделей третього покоління стала ще більш стрімкою, але моделі Express були зняті з виробництва. Доступна пасажирська версія була представлена у GL, GLX, GLS і 4WD комплектаціях. Виробництво вантажного фургону припинилось у 2003 році. Станом на 2016 рік випущено п’ять поколінь. Але як би виробник не намагався оновити мінівен, за сучасними суперниками йому не вгнатись. Якщо привабливості автомобілю бракує, практичності та функціональності у нього хоч відбавляй. Корисна вантажопідйомність мінівену складає 1000 кг. Сучасні моделі L300 пропонуються з короткою або довгою колісною базою, незначним радіусом повороту та розсувними дверима з обох боків. Особливої уваги заслуговують низькі експлуатаційні витрати та витривалість. Мінівен Mitsubishi L300 - це робоча конячка, яка впорається з усіма поставленими перед нею завданнями.
Враження від їзди
Мінівен створювався для роботи з важкими речами, тому отримав незалежну двоважільну підвіску попереду та напівеліптичні ресори позаду. Через таке поєднання при їзді відчуваються коливання. Пасажирам задніх сидінь не позаздриш, адже ресори допомагають підтримувати тільки вагу транспортного засобу. Ситуація покращується лише при повністю завантаженому багажнику. Крен кузова відчувається, але хвилюватись не варто, оскільки автомобіль добре слухається керма. Бонусом автомобіля став гідропідсилювач. Зворотного зв’язку вистачає. М’якість рульового управління вітається на низьких швидкостях, адже покращує маневреність. На високих швидкостях слід бути уважним, адже реакція автомобіля на повороти керма далеко не миттєва. Гальма, хоча і не мають антиблокувального механізму, є досить сильними для вчасного гальмування. Проте, L300 страждає від зносу гальм. Тому купляючи потриманий автомобіль, ретельно перевірте їх. При екстреному гальмуванні автомобіль різко пересмикує на одну зі сторін. Загалом, їзда L300 відповідає характеристикам типового комерційного транспорту.
Детально про автомобіль Mitsubishi L300
Інтер’єр
Завдяки значному куту відкривання дверей та відносно невисокому кліренсу, потрапити у салон просто. Інтер’єр можна назвати спартанським. Тут не помітно навіть натяку на вишуканість. Практичність в усьому. Поверхні вкриті твердим пластиком. Така аскетичність має свої переваги, оскільки все у салоні створювалось з розрахунком на довгі роки експлуатації. Підлога вантажного відсіку вкрита вініловим покриттям. Говорити про ергономічність автомобіля з 90-х не варто. Між тим, більшість елементів управління зручні та зрозумілі при використанні. Розташований на підвищенні важіль перемикання передач добре лягає у руку. Як не дивно, але у просторому салоні відсіків для зберігання особистих речей передбачено не багато. З дизайном рульового колеса не заморочувались. Його можна було зробити меншим. Водійське сидіння жорстке з хорошою фіксацією спини. Для того, щоб водій міг тривалий час перебувати у ньому, передбачені декілька режимів налаштування. А-подібні, вузькі стійки даху сприяють хорошій видимості водія. Зважаючи на рік випуску, L300 не пропонує такого переліку елементів безпеки, як його конкуренти. Тим не менше, бічні розсувні двері оснащені ударостійкими балками. А Y-подібні балки, встановлені у передній частині кузова, поглинають силу удару при зіткненні.
Екстер’єр
Дизайн мінівену L300, мабуть, має найдовшу історію серед сучасних автомобілів. Виглядає автомобіль так, наче пройшов крізь час, але це не означає, що він позбавлений практичності. Типовий японський стиль у всьому, починаючи похилим кутом вітрового скла і закінчуючи покатим капотом. Решітки радіатора відсутні, передбачений лише невеликий повітрозбірник, що робить дизайн понурим. Фронтальні фари прості, під ними розташовані прямокутні сигнали повороту. Оригінальні моделі відзначались коробкоподібною формою, хоча з часом кузов ставав більш обтічним. Незважаючи на таку зовнішню аскетичність, мінівен пропонує чимало вантажного простору. Він оснащений розсувними бічними дверима. Задні двері відкриваються широко, що полегшує процес завантаження речей. Значна площа скління сприяє видимості.
Базова комплектація
Мінімалістичний стиль стосується і бази автомобіля. Але водії, які обирають даний транспортний засіб для комерційних цілей, не розраховують на обладнання BMW або Audi. Елементи оснащення призначені для тривалого та легкого використання.
Під капотом
Протягом тривалого періоду виробництва, Mitsubishi L300 був доступний з чималою кількістю двигунів. Перші два покоління постачались з бензиновими 1.4, 1.8 і 2.4-літровим та дизельним 2.5-літровим двигунами. Потужність двигунів розподілялась як на задні, так і на всі колеса. Повнопривідні моделі створювались на основі Pajero. У проміжку від 1986 до 1994 базові моделі GL оснащувались 2.0-літровим чотирициліндровим двигуном на 87 кВт потужності. Моделі GLX відрізнились 2.4-літровим чотирициліндровим двигуном. Топові GLS отримали 3.0-літровий V6. Компонувались двигуни п’ятиступінчастою механічною коробкою стандартно та чотириступінчастою автоматичною опційно.
